Святлана
Купрэева

Святлана Купрэева нарадзілася 9 лютага 1962 г. у сям’і вядомага беларускага паэта і пісьменніка Міколы Купрэева. Жанчына сябруе з сям’ёй Віктара Бабарыкі. Падчас перадвыбарнай кампаніі Святлана каардынавала збор подпісаў у яго падтрымку ў адным з раёнаў Мінска.

Святлану Купрэеву арыштавалі 11 чэрвеня 2020 г., пазней была арыштаваная і маёмасць жанчыны. Следства выставіла абвінавачванні ва ўхіленні ад выплаты сумаў падаткаў. У зняволенні Святлана ўпершыню ў жыцці пачала пісаць вершы і ў 2021 годзе стала лаўрэаткай прэміі імя Францішка Аляхновіча.

Святлану Купрэеву трымалі ў СІЗА КДБ 16 месяцаў. 12 кастрычніка 2021 году ёй змянілі меру ўтрымання на падпіску аб невыездзе і вызвалілі.

ДЭТАЛІ ПРА СПРАВУ СВЯТЛАНЫ МОЖНА ПРАЧЫТАЦЬ НА ЯЕ АСАБІСТАЙ СТАРОНЦЫ НА САЙЦЕ ПРАВААБАРОНЧАГА ЦЭНТРА "ВЯСНА".

"В тюремном дворике..."

В тюремном дворике
под колючей проволокой,
мне уронила чайка
в ладони пёрышко.
А на цементной стене
лист подорожника
пророс из зёрнышка.
Вот так путь к Свету
жесток и труден.
Но он есть! Потому что мы — люди!

"Хохочет чайка в ночи..."

Хохочет чайка в ночи.
Летающая Маргарита.
Мне бы с ней покружить,
Да плотно решетка забита…
И сатанинский оскал
Сквозь колокольный звон.
Боже, спаси Беларусь!
За что ей всё испокон
Мрачных, лихих времен…
Несправедлив и жесток
Был к ней безжалостный рок.
Как, скажи, пережить
Всё это народ наш смог?
И 21 век — как азиатская весть…
Боже, спаси Беларусь!
Боже, скажи, Ты есть?

"Когда сгустились сумерки богов..."

Когда сгустились сумерки богов,
Мир замер в ужасе и содрогнулся.
И, хоть трещат темницы от оков,
Не удержать вулкан, коль он проснулся.
И пусть пока забрезжил лишь рассвет,
Но с каждым днем всё ярче его след.
И прорастают сквозь асфальт цветы
С глазами самой чистой красоты…

"Как удивительно проста..."

Как удивительно проста
Была мелодия романса
Той жизни…
Не верь, что нету шанса.
Ведь, кроме смерти, есть всегда
Твой шанс не сдаться, не упасть,
А если падать, то подняться,
В цементном склепе танцевать,
Всем сердцем миру улыбаться!

У мове і ў вершах, у светлых людзях, што ў цёмных месцах, — Беларусь Жыве.

This is an empty menu. Please make sure your menu has items.
This is an empty menu. Please make sure your menu has items.

Святлана
Купрэева

Святлана Купрэева нарадзілася 9 лютага 1962 г. у сям’і вядомага беларускага паэта і пісьменніка Міколы Купрэева. Жанчына сябрУЕ з сям’ёй Віктара Бабарыкі. Падчас перадвыбарнай кампаніі Святлана каардынавала збор подпісаў у яго падтрымку ў адным з раёнаў Мінска.

Святлану Купрэеву арыштавалі 11 чэрвеня 2020 г., пазней была арыштаваная і маёмасць жанчыны. Следства выставіла абвінавачванні ва ўхіленні ад выплаты сумаў падаткаў. У зняволенні Святлана ўпершыню ў жыцці пачала пісаць вершы і Ў 2021 годзе стала лаўрэаткай прэміі імя Францішка Аляхновіча.

Святлану Купрэеву трымалі ў СІЗА КДБ 16 месяцаў. 12 кастрычніка 2021 году ёй змянілі меру ўтрымання на падпіску аб невыездзе і вызвалілі.

ДЭТАЛІ ПРА СПРАВУ СВЯТЛАНЫ МОЖНА ПРАЧЫТАЦЬ НА ЯЕ АСАБІСТАЙ СТАРОНЦЫ НА САЙЦЕ ПЦ «ВЯСНА».

"В тюремном дворике..."

В тюремном дворике
под колючей проволокой,
мне уронила чайка
в ладони пёрышко.
А на цементной стене
лист подорожника
пророс из зёрнышка.
Вот так путь к Свету
жесток и труден.
Но он есть! Потому что мы — люди!

"Хохочет чайка в ночи..."

Хохочет чайка в ночи.
Летающая Маргарита.
Мне бы с ней покружить,
Да плотно решетка забита…
И сатанинский оскал
Сквозь колокольный звон.
Боже, спаси Беларусь!
За что ей всё испокон
Мрачных, лихих времен…
Несправедлив и жесток
Был к ней безжалостный рок.
Как, скажи, пережить
Всё это народ наш смог?
И 21 век — как азиатская весть…
Боже, спаси Беларусь!
Боже, скажи, Ты есть?

"Когда сгустились сумерки богов..."

Когда сгустились сумерки богов,
Мир замер в ужасе и содрогнулся.
И, хоть трещат темницы от оков,
Не удержать вулкан, коль он проснулся.
И пусть пока забрезжил лишь рассвет,
Но с каждым днем всё ярче его след.
И прорастают сквозь асфальт цветы
С глазами самой чистой красоты…

"Как удивительно проста..."

Как удивительно проста
Была мелодия романса
Той жизни…
Не верь, что нету шанса.
Ведь, кроме смерти, есть всегда
Твой шанс не сдаться, не упасть,
А если падать, то подняться,
В цементном склепе танцевать,
Всем сердцем миру улыбаться!

У мове і ў вершах, у светлых людзях, што ў цёмных месцах, — Беларусь Жыве.